26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи
.
Коротка історична довідка
Чорнобильська АЕС була спроектована на 12 енергоблоків, перший із яких почав працювати у 1977 році. Встигли побудувати та експлуатувати 4 енергоблоки.
А з 1986 до 2000 року працювали 1,2,3 реактори, після чого станція перейшла у тривалий режим зняття з експлуатації
Цикл виробництва атомної електроенергії виправдовує та передбачає тривалий та високовартісний процес зняття з експлуатації енергоблоків після завершення їх термінів експлуатації. Радіоактивні матеріали реактора та відпрацьоване паливо потребують складного процесу поводження, яким неможливо знехтувати заради безпеки та екології.
Над об’єктом «Укриття» та зруйнованим 4-м реактором встановлена унікальна захисна арка – Новий Безпечний Конфайнмент вартістю понад 1.5 млрд. євро був побудований коштами 43 країн-донорів протягом 10 років та може експлуатуватися 100 років. Це дозволило значно підвищити рівень безпеки та створити умови для подальших робіт з демонтажу зруйнованого реактора.
У Чорнобильській зоні виводиться з експлуатації АЕС, експлуатується Новий Безпечний Конфайнмент над 4-м реактором; зосереджений цикл поводження з радіоактивними відходами всієї країни, забезпечується безпечне зберігання відпрацьованого палива існуючих АЕС; знаходиться найбільший заповідник України. Безпека – основний продукт Чорнобильської зони.
Діяльність всіх підприємств Чорнобильської зони спрямована на контроль безпеки та нерозповсюдження радіації, покращення екології країни та збереження екосистем заповідника. Цю професійну роботу виконують близько 6 000 працівників
Відвідування Чорнобильської зони проводиться лише за заздалегідь дозиметрично дослідженими маршрутами та локаціями, на яких рівень радіації є безпечним для дорослої людини. Тривалість туру залежить від бажання та може тривати до 5 днів.
Магнетизм Чорнобильської зони зумовлений поєднанням на єдиній території унікальних технологічних об’єктів, покинутих місць проживання та мальовничої дикої заповідної природи. Це місце переосмислення світогляду, оцінки важливості відповідальності, розуміння наслідків кожної дії, взаємодії людини і природи.
На заповідній території у понад 230 тисяч гектарів не можлива будь-яка промислова діяльність та проживання. Це місце для розвитку та розквіту дикої природи, яка поглинає наслідки діяльності людини. У заповіднику живуть 400 видів тварин, з яких 75 червонокнижних, а також більше 1 000 видів рослин, наявні 200 історичних пам’яток.
