21 грудня 2016 року, за запрошенням народного депутата України Василя Гуляєва, представники Овідіопольщини та міста Чорноморська (заступник голови Овідіопольської районної ради Людмила Мошняга, директор Агрофірми «Еврика» (ТОВ) Михайло Білий, юрисконсульт Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Юлія Пакунова та депутат Чорноморської міської ради Андрій Левченко) прийняли участь в парламентських слуханнях на тему: «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі», які відбулись у Верховній Раді України.
Під час парламентських слухань виступили посадові особи органів виконавчої влади, НААН, народні депутати, представники експертного середовища, профільних асоціацій, також в ході слухань було багато виступів агропідприємців, фермерів та власників земельних паїв.
Учасники слухань зазначали, зокрема, що відповідно до частини першої статті 14 Конституції України, а також частини першої статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Водночас в Україні запроваджено мораторій (заборона) на відчуження земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Закону України «Про угоди щодо відчуження земельної частки паю» (на сьогодні втратив чинність). Згодом із прийняттям нового Земельного кодексу України від 25.10.2001 мораторій не лише не було скасовано, навпаки, його сферу було розширено (на сьогодні діє до 1 січня 2018 року).
Наявність мораторію (заборони) та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення упродовж останніх 10 років є джерелом суспільного занепокоєння. Фактично люди поділяються на тих, хто підтримує негайне зняття мораторію, і тих, хто категорично проти. Певною мірою це пов’язано з недосконалим законодавством (думка автора).
На думку першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, актуальність питання щодо зняття заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення пов’язана з наявністю в Україні значного земельно-ресурсного потенціалу. Проведення розмежування земель державної та комунальної власності та надання повноважень центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування активізувало розвиток конкурентних засад в сфері орендних відносин.
Дійсно, роздержавлення земель, запровадження різних форм власності на землю дає можливість селянам-власникам самостійно вирішувати питання використання земель (в межах законодавства).
Присутнім розповіли приклади світового досвіду, який показує, що регулювання ринку земель є набагато більш ефективним, ніж консервування цього питання, для цього існують різноманітні моделі земельних відносин, які можуть бути ефективними, якщо вони відповідають національним інтересам і потребам країни.
Особисто я, вважаю, що на сьогодні важливо до зняття мораторію запропонувати суспільству модель обігу земель сільськогосподарського призначення із одночасною мінімізацією його потенційно негативних суспільно-економічних наслідків. Отже, необхідно створити відповідну нормативно-правову базу, яка б регулювала ринок цих земель, але і запобігала спекулятивним операціям та монополізації ринку земель сільськогосподарського призначення.
Більшість учасників парламентських слухань чітко вказували при своєму виступі, що зараз при запровадженні ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення є певні ризики: концентрація сільськогосподарських земель у власності фінансових установ під час переходу заставної землі у власність заставоутримувача; скуповування іноземними юридичними і фізичними особами земель сільськогосподарського призначення; концентрація земельної власності в руках осіб, що не мають наміру займатися сільським господарством, тощо.
Вважаємо, що для захисту інтересів українського товаровиробника склад покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення має обмежуватись виключно громадянами України, які мають відповідний досвід роботи у сільському господарстві та проживають в межах територіальної громади, де розміщена земельна ділянка.
В той же час необхідно зазначити, що проведення земельної реформи в останні роки виявило ряд проблемних питань, які гальмують розвиток земельних відносин та ефективність землекористування: неврегульованість проблем щодо не витребуваних земельних часток (паїв); удосконалення методичних підходів щодо нормативної грошової оцінки земель; неврегульованість питання щодо раціонального використання та охорони земель, збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів; відсутності даних інвентаризації земель за формами власності, в тому числі форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів; відсутності механізму консолідації земель, тощо.
Підбиваючи підсумки учасники парламентських слухань на тему «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі», запропонували низку рекомендацій, з метою покращення стану земельних відносин, кардинального покращення контролю за використанням та охороною земель, які будуть опрацьовані і систематизовані у профільному парламентському комітеті.
Юлія Пакунова
