Самоушкоджуюча поведінка у дітей та підлітків

Діти та підлітки, які вдаються до самопошкодження,  не завжди роблять це тому, що хочуть померти. Причини можуть бути різними.

Більшість з них завдають собі шкоди як спосіб впоратись зі складними, болісними чи нестерпними емоціями.

Така поведінка найчастіше приймає форму порізів шкіри, опіків чи сильних подряпин.

Самоушкодження може бути на будь-якій частині тіла, але найчастіше відбувається на руках, зап’ястях, животі та стегнах.

Важливо зрозуміти значення самоушкодження для кожної людини, перш ніж припускати, чому вони завдають собі шкоди.

Нижче наведено деякі фактори, які можуть підвищити ризик у дітей та підлітків:

  • депресія, тривожні розлади, розлади харчової поведінки та межовий розлад особистості
  • емоційне, фізичне чи сексуальне насильство або занедбання
  • переживання втрати
  • стресові життєві події
  • проблеми в сімейних стосунках
  • зловживання психоактивними речовинами

Важливо пам’ятати, що хоча ці фактори ризику можуть підвищити ймовірність ушкодження себе, наявність будь-якого з них не означає, що дитина чи підліток завдасть собі шкоди.

Незважаючи на те, що самоушкодження є відносно поширеним серед підлітків, проте у більшості випадків не виявляється. Часто підлітки, які завдають собі шкоди, намагаються це приховати.

Ознаки того, що ваша дитина може завдавати собі шкоди:

  • незрозумілі порізи, подряпини, синці, сліди укусів на тілі або інші рани
  • часті повідомлення про випадкові травми або травми, які важко пояснити
  • приховування, наприклад, носіння довгих рукавів або довгих штанів, навіть влітку
  • відмова йти у роздягальню або переодягатися у школі
  • замкнутість, проводення багато часу наодинці у своїй кімнаті
  • труднощі у відносинах з оточуючими
  • поведінка та емоції, які швидко змінюються та є імпульсивними, інтенсивними

 Допомога при самоушкодженні

Якщо ви виявили, що дитина завдала собі шкоди, навіть якщо це було одноразово, важливо вчасно звернутись за допомогою.

Когнітивно-поведінкова терапія, діалектична поведінкова терапія та сімейна терапія є тими методами лікування, які найчастіше використовуються для лікування самоушкоджуючої поведінки.

Якщо хтось із ваших знайомих завдає собі шкоди, важливо не засуджувати. Дайте зрозуміти цій людині, що ви хочете допомогти. Якщо це дитина чи підліток, попросіть його або її поговорити з дорослим, якому ви довіряєте. Якщо він або вона не хоче цього робити, поговоріть самі з дорослим, якому довіряєте. Якщо особа, яка завдає собі шкоди, є дорослою, запропонуйте консультацію щодо психічного здоров’я.

Що робити, якщо дитина говорить про самогубство або самоушкодження? Зверніть увагу на серйозність таких заяв та негайно зверніться за кваліфікованою допомогою до спеціаліста.

Основні кроки:

  • Демонструвати співчуття та розуміння. Створіть безпечне місце для дитини, де вона може довіряти вам і висловлювати свої почуття без страху бути засудженою.
  • Уникати негативних реакцій. Спробуйте виразити співчуття і запитайте про почуття дитини, наприклад: “Мені шкода, що ти так себе почуваєш. Може, розкажеш, що відчуваєш?”
  • Пошук допомоги. Якщо ви помітили зміни в поведінці дитини, зверніться до лікаря. Депресія може впливати на мислення, настрій та поведінку дітей, і потребує професійної медичної допомоги та психологічної підтримки.

Підтримка та любов з боку рідних допомагають дітям впоратися з депресією.

Обстеження

Щоб з’ясувати причини самопошкоджуючої поведінки у дитини чи підлітка для початку слід провести обстеження вашої дитини у досвідченого спеціаліста з питань психічного здоров’я.

Діалектична поведінкова терапія (DBT)

Цей метод є одним із найбільш рекомендованих методів лікування, який вчить дитину толеруватидискомфортні відчуття, при цьому не вдаючись до самопошкодження.

 Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ):

Метод когнітивно-поведінкової терапії може допомогти опрацювати основні проблеми, які призводять до самоушкодження та розробити більш здорові способи справлятися зі складними почуттями.

 Сімейна терапія

Сімейна терапія є хорошим способом розпочати лікування, якщо сімейні труднощі, сварки, складні стосунки в сім’ї  можуть бути джерелом емоційних проблем дитини.

Служба у справах дітей

Великодолинської селищної ради