Суспільно корисні чи громадські роботи – у чому різниця?

Суспільно корисні роботи – види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту.
Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.
Хто приймає рішення про запровадження трудової діяльності?
Рішення про виконання суспільно корисних робіт приймає військове командування разом із військовими адміністраціями або із залученням місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Організація громадських робіт здійснюється місцевими державними (військовими) адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за участю територіальних органів.
Які види робіт виконують?
Суспільно корисні роботи під час воєнного стану мають відновити повноцінне функціонування інфраструктури громади та її безпеки.
Це ремонтно-відновлювальні роботи, розбір завалів, розчищення колій та доріг, будівництво захисних споруд цивільного характеру, вантажні та сільськогосподарські роботи, а також заготівля дров до опалювального сезону. Не менш важливою є допомога громадянам з інвалідністю та землякам, які постраждали через бойові дії.
Громадські роботи це насамперед роботи соціального спрямування, що відповідають потребам територіальної громади: супровід громадян з інвалідністю, допомога в геріатричних закладах; ліквідація наслідків стихійних явищ, упорядкування меморіалів, пам’ятників тощо, а також консультативна робота в органах соціального захисту.
Хто може брати участь у зазначених роботах?
До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану, а саме: зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені; працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), особи, зайняті в особистому селянському господарстві; студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів та особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
До виконання громадських робіт залучаються: зареєстровані безробітні; особи, які перебувають на обліку в Державної служби зайнятості як такі, що шукають роботу; працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції.
Які обмеження до виконання робіт?
Забороняється залучати до суспільно корисних робіт малолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п’ятнадцяти років, жінок, які мають дітей віком до трьох років та вагітних жінок.
Виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів допускається виключно за письмовою згодою особи, яка виявила бажання бути залученою до їх виконання, з дотриманням вимог законодавства про охорону праці.
Забороняється виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості.
До громадських та інших робіт тимчасового характеру не відносяться роботи, що пов’язані з ризиком для життя, відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15.
Які соціальні гарантії передбачені законодавством про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
Під час виконання суспільно корисних робіт з кожною із зазначених осіб укладається строковий трудовий договір. Оплата забезпечується відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування.
З особами, які беруть участь у громадських роботах, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.
Під час виконання суспільно корисних робіт та громадських робіт здійснюється фінансування на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку (у разі потреби).

Головний державний інспектор
відділу з питань праці управління
інспекційної діяльності в Одеській області
Південного міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці Ольга ПРОДАНОВА