Маленькі діти ще не вміють давати раду своїм почуттям, тому негативні емоції та незадоволені потреби часто можуть знаходити вихід у вигляді агресивних дій. Агресія може проявлятися вербально – в образливих словах, криках, дражнилках тощо та тактильно, у діях – битті, штовханні, кусанні.
Злість часто виростає з відчуття небезпеки і може бути контрфобічною поведінкою. Проявити злість легше, ніж усвідомити страх. Вона також може бути проявом безсилля, розчарування, почуття провини. Причому дитину можуть образити в школі, а агресію вона може спрямувати на бабусю, молодшого братика чи сестричку.
Дорослим складно витримати прояви агресії дитини. Але нам важливо відчути, що стоїть ЗА нею, щоб впливати на її причину, а не тільки на прояв. Разом із дитиною важливо усвідомлювати, після чого у неї виникає агресивна реакція, пояснювати, що злість як емоція корисна, вона допомагає нам захиститися. А ось її прояви – свою поведінку – ми можемо обирати, і вона має бути такою, щоб не нашкодити собі та іншим.
Спробуйте допомогти дитині усвідомлювати, де саме злість відчувається у тілі, та як вона відчуває, що ось-ось вибухне, як вулкан. Можна запропонувати певні ігри та заняття, які дозволяють «випустити пару». 
Приклади таких ігор – від дитячої та сімейної психологині Світлана Ройз – на ілюстраціях до посту. Більше вправ для вгамування агресії можна знайти за посиланням.
Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олени Зеленської.