Це відео присвячується всім скептикам, хто не вірить у сортування сміття, або не вірить, що в Україні існують потужності для переробки вторсировини.
Потужностей – достатньо.
Недостатньо – вторсировини. Бо в країни не створено культуру сортування сміття населенням.
Поки чиновники затягують з вирішенням проблеми на загальнодержавному рівні, українські переробні підприємства імпортують сортоване сміття в інших країнах. Паперові, наприклад, – на 47 млн. доларів щорічно.
Щоб з 2018 року українці мали змогу нарешті почати розділяти власні побутові відходи, в цьому році необхідно створити відповідне законодавство – рамковий закон «Про відходи», який має базуватися на принципах прийнятої Національної Стратегії поводження з відходами та ієрархії поводження з відходами. В цьому законі має бути прописана економічна модель, яка стане джерелом фінансування інфраструктури для роздільного збирання, і цим джерелом має стати не держава, а забруднювачі – організації виробників товарів у тарі та упаковці, виробників небезпечних товарів та крупногабаритних відходів(як габаритна техніка, меблі).
Чи встигнемо ми після затвердження Національної Стратегії написати і проголосувати за відповідний закон? Це покаже час. А ще – воля плідно і швидко працювати з боку профільних Міністерств, депутатів, які будуть за нього голосувати.
Нам необхідна стала європейська модель поводження з відходами, що забезпечує:
– самодостатнє фінансування інфраструктури за рахунок виробників товарів у тарі та упаковці (та інших товарів) – від закупівлі необхідної кількості контейнерів біля будинків до їх якісного обслуговування, до створення муніципальних центрів сортування, куди можна привезти небезпечні відходи, техніку та електроніку, меблі і шини
– розвиток вільного конкурентного ринку серед надавачів послуги вивезення і заготівлі роздільно зібраних відходів, які обираються за умов прозорого конкурсу
– прозорість заготівлі вторсировини – отже ми зможемо знати реальні цифри переробки побутових відходів в Україні
– відновлення переробної промисловості і зупинку імпорту сортованого сміття з інших країн, отже ми отримаємо реальну, а не приховану додану вартість і не витрачатимемо мільйони у валюті на чуже сміття, створимо тисячі додаткових робочих місць
– виховання підростаючого покоління з думкою про стале споживання і стале поводження з власними відходами, отже виростимо націю відповідальних громадян
Щоб ця модель запрацювала, нам потрібна Розширена Відповідальність Виробників!