Батарейка або акумулятор – це джерело електричної енергії, яка генерується в результаті хімічної реакції між її елементами. До складу внутрішньої частини елементу живлення входять від 10 хімічних високотоксичних елементів та розчинні важкі метали – кадмій, свинець, літій, ртуть. Тонкий шар металу, що покриває корпус, повністю ізолює внутрішній вміст до того часу, поки він не піддається корозії.

У кожної батарейки є анод – порошок цинку, просочений електролітом, і катод – двоокис магнію в суміші з двоокисом титану.

Батарейки класифікуються в залежності від електроліту:

• Сольові
• Лужні (алкалінові).
• Літієві
• Срібні
• Ртутні

Переробка батарейок полягає в нейтралізації небезпечних речовин та вилученні металів для вторинного використання: цинку, заліза, марганцю.

З 1 тони портативних батарейок можна отримати 288 кг. марганцю, 240 кг. цинку, близько 47 кг. графіту. Склад марганцю (28,8%) та цинку (24%) в батарейках вище, ніж в природних покладах самих багатих руд (до 26%).

Зазвичай процес переробки батарейок і акумуляторів відбувається наступним чином:

• Батарейки сортують по технологічним групам
• Потім подрібнюють в спеціальному шредері
• Після подрібнення утворюється шихта – вихідні суміші, що можуть використовуватись в пірометалургійних або інших високотемпературних процесах (виробництво скла, цементу, деяких керамічних матеріалів та виробів, коксування вугілля)
  • Далі шихта надходить у вібросепаратор де відсіюється насичений хлорними сполуками порошок – карбон. Це вже готовий матеріал для металургії, оскільки цинк з вугіллям використовується у процесах виплавляння металів. Цинк покращує плинність металів при плавленні.
  • Після цього, шихта, переміщується в магнітний барабан, який відділяє залізо від цинку.
  • З отриманої поліметалічної суміші в кілька етапів вилуговування добувають марганець і цинк (у вигляді солей), а також графіт. Загалом на ці чотири елементи припадає 80% ваги батарейок.

На сьогоднішній день у світі не існує ідеальної екологічно чистої та рентабельної технології переробки портативних батарейок і акумуляторів. А в Україні немає жодного підприємства для їх переробки. Усі батарейки і акумулятори, що збираються, зберігаються до кращих часів, в очікуванні коли таке підприємство нарешті запрацює.

Ситуація може суттєво змінитися, коли в Україні буде прийнято закон в якому встановлюється розширена відповідальність виробника і таким чином відбувається фінансування збиткового процесу переробки. Такий закон восени буде винесено до Верховної Ради, а ми будемо надіятися, що його приймуть і система нарешті запрацює.

Тому продовжуємо збирати, якщо ми не хочемо, щоб цей чудовий токсичний коктейль одного дня опинився на нашому столі або у склянці з водою.

За матеріалами Центр управління відходами